Городництво – це кропітка нелегка робота, яка потребує комплексного наукового підходу. Просто садити і поливати плодоовочеві культури можна, але врожайність у цьому випадку визначається тільки тим, як пощастить. Професійні господарства під час культивування рослин вивчають та впроваджують оптимальні методи вирощування і поливу, захищають рослини від хвороб та комах, будують облаштовані споруди для вирощування рослин у штучному мікрокліматі, а також досліджують ґрунт на предмет лужності й засоленості, показників вмісту мінеральних речовин і т.д. Агрохімічне дослідження грунтів необхідне для підтримання його в стані, оптимальному для ефективного розвитку рослин.
Таким чином вдається:
- визначити експлуатаційний потенціал грунту;
- запланувати необхідний комплекс меліоративних заходів для оздоровлення грунту;
- визначити склад і норми внесення добрив;
- розробити карти диференційованого внесення добрив тощо.
Показники кислотності й засоленості ґрунту і вмісту найважливіших хімічних елементів рекомендується вимірювати не рідше одного разу на рік. І якщо раніше провести дослідження можна було лише в лабораторних умовах, то зараз аналіз грунту без клопоту проводиться вдома за допомогою спеціалізованих наборів. Їх використання не потребує спеціальних знань і навичок, а ціна доступна майже кожному городникові.
У цій статті ми розповімо про те, які показники і для чого треба відстежувати, як використати ці дані на практиці культивування рослин та як користуватися домашніми тестами.
Навіщо проводити аналіз грунту?
Агрохімічний аналіз грунту проводять для того, щоб:
- визначити, чи достатньо в грунті доступних поживних речовин для рослин;
- стежити за зміною властивостей грунту, які так чи інакше впливають на ріст і розвиток рослин;
- оцінити характер і визначити особливості взаємодії грунту з добривами та речовинами, що надходять з атмосфери;
- розрахувати кількість добрив.
Аграрний хімічний аналіз грунту дає змогу встановити його біологічні властивості, хімічний склад, отримати інформацію про перебіг процесів у ньому. Ці дані використовуються для визначення стану виснаженості ґрунту, рівня забруднення. Ця інформація дає змогу визначити комплекс заходів щодо поліпшення корисних властивостей грунту.
Хімічний аналіз грунту включає в себе:
- Елементний аналіз (вміст у грунті хімічних елементів).
- Аналіз водної витяжки (наявність у грунті водорозчинних речовин).
- Визначення поглинальної здатності ґрунту (потенціал засвоєння грунтом корисних речовин).
Також визначається наявність у грунті корисних поживних речовин, токсичність грунту й інші характеристики. Повний перелік тестів уточнюється в залежності від потреб аграрія.
Контролюємо мінеральний склад грунту
Базовий аналіз включає в себе визначення вмісту трьох основних мінеральних речовин: калію, фосфору й азоту. Дефіцит цих елементів знижує хворобостійкість рослин і призводить до порушень вегетаційного розвитку.
Дефіцит зазначених вище речовин можна виявити навіть візуально: лист змінює своє забарвлення та розмір, погіршується розвиток кореневої системи і стебла. В подальшому це призводить до гальмування зростання і дозрівання врожаю.
У такому разі нестачу мінеральних елементів необхідно компенсувати добривами. Якщо отримати дані про дефіцит до виникнення зовнішніх проявів, можна уникнути проблем з урожаєм, а значить – і фінансових втрат.
З огляду на це так важливо зробити аналіз грунту та виявити вміст калію, фосфору й азоту.
- Калій покращує обмін речовин, підвищує стійкість рослин до захворювань, посухи (сприяє кращому утриманню води рослиною). Візуальний прояв нестачі калію: бурі плями на листі, порушення розвитку цвітіння, плодоношення.
- Фосфор входить до складу сполук, необхідних для здорового розвитку культур. Навіть надмірний вміст фосфору в ґрунті не шкодить рослинам. Входячи до складу нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, білків, цукрів, вітамінів, фосфор сприяє розвитку кореневої системи, появи сходів, дозріванню рослин. В озимих культур підвищує холодостійкість.
- Дефіцит азоту настільки ж небезпечний, як і його надмірний вміст. При дефіциті азоту зменшується число плодів, і знижується врожайність. Надлишок загрожує утворенням шкідливих речовин, нітратів, нітритів.
Базові аналізи грунту, як правило, включають дослідження вмісту вищезазначених речовин.
Визначення рН – одне з основних завдань хімічного аналізу в оцінці родючості
Засоленість і лужність – це основні фактори родючості землі. Тому дослідження рН грунтів – це першочергове завдання агрохімічного аналізу.
Рухливість важких металів та інших забруднювачів, що пригнічують розвиток рослин і токсично впливають на них, напряму залежить від кислотності ґрунтів.
- ґрунти, рН-показник яких нижче за 6,5, кислі;
- ґрунти, рН-показник яких вище 7, лужні.
Рослини, що ростуть у кислому середовищі, схильні до грибкових захворювань, гірше поглинають вологу та корисні речовини. На ранніх етапах розвитку вплив кислого середовища може бути згубним. Таким чином пригнічується ріст рослини, знижується ефективність добрив.
Експлуатація кислих і лужних ґрунтів неефективна і без заходів зі встановлення нейтральної кислотності (рН 6,5–7,0) економічно не вигідна. При надлишковій кислотності застосовується вапнування, при залуженні – гіпсування ґрунтів.
Аналіз рН-показників допомагає зрозуміти, чи підходить грунт до використання та яких заходів треба вжити для його підготовки.
Експрес-дослідження грунту, обладнання для аналізу і його використання
Сучасні технології пропонують новітні методи спостереження й аналізу, які дають змогу будь-якому аграрію (як комерційному, так і приватному) оперативно здійснювати моніторинг показників агрохімічного стану грунту в домашніх умовах.
Для вимірювання кислотності грунту використовується рН-метр. Це мобільний цифровий прилад, що з великою точністю вимірює кислотність грунту за допомогою вимірювального електрода.
Вміст поживних речовин визначається за допомогою мобільних лабораторій і реактивів, що входять до їх складу. Вони використовуються здебільшого для:
- газонів, однорічних і кімнатних рослин;
- багаторічних рослин, особливо чагарників, овочів та фруктів.
Перший етап процедури включає відбір проб грунту для лабораторного дослідження з глибини від 5–8 см до 30–40 см нижче поверхні в залежності від типу рослини (вся інформація надається в інструкції). Рекомендується тестувати різні зразки з різних ділянок ґрунту, оскільки вони можуть відрізнятися. Спеціалісти рекомендують не торкатися грунту руками, очистити зразок від каміння, бур’яну тощо.
Подальший хід процедури визначений в інструкції до кожної лабораторії.
Ми рекомендуємо кожному агропідприємцю або власникові приватного городу обирати тільки комплексний підхід до виробництва рослинної продукції.
Економічна вигода від використання результатів агрохімічного аналізу підвищить рентабельність виробництва, а також позитивно позначиться на підсумковому врожаї.
