Оодініоз (оодіноз, оодініумоз, пиллуларіоза, хвороба колізей, вельветова хвороба, золотий пил) – усе це назва однієї хвороби акваріумних риб. Збудником оодініозу є паразитичний динофлагеллят Oodinium. Відмінна риса динофлагеллятів – поєднання різних джерел харчування, а саме: шляхом фотосинтезу – як у рослини, а також шляхом «клітинного вампіризму», як у найпростіших.

Загострюємо увагу на рослинній складовій Oodinium: паразиту для фотосинтезу необхідне світло. Цю особливість також необхідно буде враховувати для боротьби з оодініозом.

Паразитарна складова Oodinium здатна утворювати добре захищені цисти, що знаходяться у спокої. Надалі починається процес розмноження: після розриву оболонки у воду виходять діноспори. Джгутики плавають в акваріумі й підшукують рибу. Коли жертва знайдена, паразит прикріплюється до шкіри, осідає на зябрах, плавниках і починає нарощувати тверду оболонку, яка захищає його від зовнішнього середовища. Кіста, що утворилася на шкірі риби, виглядає як золотисто-жовтий пил. Хижа клітина проникає в клітину риби, висмоктує вміст і перетравлює його. Через декілька днів кіста опускається на дно й вивільняє наступне покоління діноспор. Нові організми деякий час здійснюють фотосинтез, отримуючи рослинне харчування. Для успішного існування їм необхідне яскраве, сонячне світло. Потім процес пошуку жертви повторюється.

Наступні важливі факти, які допоможуть позбутися паразита:

  • Якщо діноспора протягом 24–48 годин не відшукає жертву – вона гине.
  • Температура і рН води значно впливають на повний цикл дозрівання діноспори.

Методику лікування акваріумних риб від оодініозу розробляють, ґрунтуючись на стадіях розвитку паразита, але передусім слід розпізнати хворобу.

Оодініоз або іхтіофтіріоз: встановлюємо точний діагноз

Оодініоз та іхтіофтіріоз по зовнішніх ознаках захворювання дуже схожі, але їх лікування кардинально відрізняється, тому важливо розрізняти ці дві хвороби.

Симптоми оодініозу:

  • Шкіра риби вкрита дрібним пилом. При зараженні Oodinium pillularis колір трофонта золотистий, форма під мікроскопом – краплеподібна. При інфікуванні Oodinium limneticum колір блідо-жовтий, форма – овальна. Неозброєним оком картину захворювання практично не видно.
  • Рибки поводяться по-різному: одні пригнічені, малорухомі, інші неспокійно чухаються коло рослин, труться об ґрунт.
  • Епітеліальний шар шкіри місцями зруйнований, спостерігається інтенсивне виділення слизу. У довгохвостих і риб з великими плавниками при важкому ураженні плавці злипаються, провисають, руйнуються.
  • Особливістю оодініозу є хороший апетит у риб, який зберігається до моменту загибелі.

При іхтіофтіріозі наліт на тілі риби має форму білих крапочок, які досить добре можна побачити неозброєним оком. Форма трофонта кругла, розміром від 0,5 до 1 мм. Хворі риби втрачають апетит. Поставити точний діагноз можна тільки після вивчення паразита під мікроскопом.

Сприйнятливіші до оодініозу риби, що метають ікру, коропозубі, пецилії, лабіринтові, коропові, харацинові. Стійкіші риби із сімейства цихлід, хоча вони можуть бути носіями паразита. Мальки й риби, що не досягли статевої зрілості, більше схильні до захворювання, ніж дорослі особини.

Лікування акваріумних риб від оодініозу

Якщо умови утримання риб нормальні, навіть при наявності в акваріумі збудників хвороби Oodinium у мешканців можуть не проявлятися симптоми захворювання. Тільки іноді рибки чухаються об каміння, несподівано здригаються або бліднуть, зависають головою вниз. І тільки коли гинуть мальки, акваріумісти починають шукати причину мору. Тому перше: оцінюємо здоров’я риб і досліджуємо склад води в акваріумі.

Підвищення концентрації вуглекислого газу, вмісту нітратів та інших показників, порушують біологічну рівновагу в акваріумі, що призводить до загострення хвороби. При утриманні риб бажано щодня контролювати різні параметри води, це можна зробити просто, якщо використовувати тестові смужки на аналіз води від виробника LaMotte (США).

Лікування акваріумних риб від оодініозу біциліном-5

Лікування акваріумних риб від оодініозу проводять в загальному акваріумі чи відсаднику. Коли в акваріумі є цінні рослини, то доцільно проводити лікування риб в окремій посудині. Є думка, що використання біциліну-5 може призвести до пригнічення і деформації листя. Проте 2 внесення препарату в дозуванні 750000 од/100 л – цілком допустима норма, яка не спричиняє загибелі флори в акваріумі.

Воду, ґрунт і рослинність залишають в акваріумі без риби протягом 8–10 днів. Температуру води підтримують на рівні 27–28 °С, акваріум яскраво освітлюють 4 дні. У наступні дні акваріум затіняють. Таким чином створюються сприятливі умови для розмноження всіх цист, що знаходяться у стадії спокою. Вивільнені діноспори не знайдуть своїх жертв (бо риби немає в акваріумі), не зможуть у темряві здійснювати фотосинтез, а розчинений у воді біцилін-5 їх знищить.

Детальніше про лікування акваріумних риб від оодініозу біциліном-5 у загальному акваріумі. Дозування біциліну-5 у перший день – 1000 000 або 1500 000 на 100 л води (звертаємо увагу – на 100 л води, а не на 100-літровий акваріум). На другий день необхідно замінити 30 % води і ще раз внести ліки. Слід повторити обробку через 2 доби, а потім через 7 днів.

Антибіотик діє набагато гірше в кислому середовищі, оптимальні показники рН води – 6,7–7,5. Контроль води просто здійснити за допомогою тестових смужок на pH LaMotte INSTA-TEST WIDE RANGE PH. Також необхідно підтримувати сильну аерацію води, температура якої повинна бути не нижче 24 °С.

Лікування акваріумних риб від оодініозу без біциліну-5

Збудники Oodinium, що розмножуються в прісній воді, чутливі до розчинів кухонної солі. У разі невисокого ступеня ураження риб відсаджують в акваріум, наповнений 1,5–2 % розчином солі. За потреби рибам роблять сольові ванни 3–4 рази, але не частіше 1 разу  на добу.

Згубно діють на паразитів солі міді. Але слід не забувати, що молюски й ракоподібні також чутливі до дії важких металів і можуть загинути. Безпечна для риби та згубна для Oodinium концентрація іонів міді – 0,12–0,18 мг/л, хоча в літературних джерелах можна знайти й інші цифри. Однак, необхідно розуміти, що безпека використання препаратів на основі міді пов’язана з такими параметрами води, як жорсткість і рН, а також з наявністю розчинених органічних кислот.

Акваріумістам слід регулярно контролювати стан води в акваріумі, а в цьому їм допоможуть:

Для приготування розчину на основі міді потрібно 0,5 г лимонної кислоти розчинити в 1 л  дистильованої або холодної кип’яченої води і додати 4 г сульфату міді CuSO4 * 5H2O. Виготовлений розчин для лікування риб від оодініозу округлено містить 1 мг іонів міді в 1 мл води.

Щоб розрахувати, скільки лікувального розчину потрібно влити в акваріум, необхідно концентрацію іонів міді помножити на обсяг води в акваріумі. Наприклад, у вас 80 л води в акваріумі та ви хочете застосувати концентрацію міді, що дорівнюється 0,15 мг/л. Потрібно 80х0,15=12 мг іонів міді, що відповідає 12 мл розчину, який ви виготовили.

Термін лікування риб від оодініозу становить 10 днів. У цей період треба обов’язково регулярно контролювати вміст міді у воді, щоб підтримувати лікувальну концентрацію і не допустити нестачі або надлишку іонів міді. У разі недостатньої концентрації лікування не принесе ніякого ефекту, при надлишку – усі риби можуть загинути.

Профілактика оодініозу

Профілактика оодініозу, як і будь-якого захворювання, полягає в обов'язковому карантині риб, яких ви придбали. А ще краще 3 рази помістити їх у відсадник зі спеціальним розчином, що вбиває паразитів. Щоб виключити перенесення інфекції, не слід забувати про знезараження нової рослинності та закріплення рибоводного інвентарю за кожним акваріумом.

Також регулярна перевірка показників води дає можливість вчасно зреагувати на порушення біологічної рівноваги в акваріумі й провести підміну води. Спрощують контроль якості води тестові смужки для аналізу води LaMotte (США). Тестування проводиться швидко і з високою точністю.