У цій статті ми розглянемо, як розпізнати ртуть та її випари в помешканні самостійно і що робити у випадку перевищення норми.

Розбили ртутний термометр або галогенну лампу? Нова домівка межує зі звалищем або великим підприємством? Ви регулярно користуєтесь електротехнічними приладами (випрямлячами змінного струму, ртутними контактами, ртутно-толуоловими терморегуляторами та ін.)? Постійно дезінфікуєте приміщення антисептичними засобами? Ви або ваші рідні (пацієнти, співробітники, гості) відчуваєте постійну слабкість, головний біль, металевий присмак у роті, нудоту та інші симптоми отруєння? Усе це – серйозні причини перевірити повітря в помешканні на наявність летючих парів ртуті. На щастя, сьогодні для цього не треба звертатися до лабораторії та запрошувати бригаду спеціалістів: це з легкістю можна перевірити за допомогою домашнього тесту на пари ртуті. Українські виробники пропонують тести, що прості у використанні, доступні та майже нічого не коштують.

 

Небезпечність ртуті: декілька фактів, що не залишають сумнівів

Ртуть та її сполуки вважаються надзвичайно токсичними речовинами і відносяться спеціалістами до 1-го класу небезпеки. Ртуть – це летюча речовина, що виділяє токсичні випари навіть у мороз.

Пари ртуті не мають ні кольору, ні запаху, ні смаку, що робить виявлення проблеми без прямих інцидентів, симптомів або досліджень неможливим.

Ось декілька фактів, що яскраво ілюструють небезпечність ртуті:

  • при вдиханні парів ртуті більше 80 % токсичної речовини потрапляє і затримується в мозку, нирках та інших життєво важливих органах, що запускає руйнівні процеси в організмі;
  • ртуть може викликати важкі порушення нервової системи. Особливо схильні до її негативного впливу маленькі діти та плід на стадії внутрішньоутробного розвитку;
  • серед хімічних елементів, що відносяться до першого класу небезпеки, немає іншого такого, що настільки широко застосовується у виробництві, як ртуть та її сполуки;
  • ртуть відрізняється різноманіттям можливостей проникнення в організм: з повітрям, продуктами харчування, водою, через шкіру;
  • потрапивши в навколишнє середовище, ртуть назавжди залишається в ній, циркулює в повітрі, воді, відкладеннях, ґрунті і т.д. Її випаровування, викинуті в атмосферу на одному континенті, можуть випасти разом з опадами на будь-яких інших континентах;
  • деякі розлади, що пов’язані з отруєнням ртуттю (наприклад, хвороба Міномата), що характеризується нервовими та психічними проблемами, вражає генний апарат і передається дітям.

Таким чином, при найменших підозрах потрапляння токсичної речовини у вашу домівку або симптомах отруєння варто зробити перевірку квартири на ртуть і звернутися до лікаря.

 

Ворог поруч: як ртуть може потрапити до приміщення

Як ми вже згадували, жоден інший хімічний елемент зі списку першого класу небезпеки не отримав такого широкого використання у виробництві, у тому числі й у побуті.

Розбитий медичний термометр – найбільш розповсюджене джерело забруднення повітря. У такій ситуації концентрація ртуті в повітрі може перевищувати норму в 100–200 разів.

Ще одним джерелом випаровування ртуті є неякісні будівельні матеріали. Недобросовісні «чорні» виробники, що продають несертифіковані матеріали, використовують неякісну сировину з домішками ртуті. З часом летючі речовини починають випаровуватися й отруювати помешкання.

Відносне сусідство з виробництвами, що використовують ртутні сполуки, теж небезпечне для здоров’я.

Заводи оцтової кислоти теж належать до джерел, які забруднюють ртуттю навколишнє середовище.

Обробка рослин ЗЗР також є приводом для виміру парів ртуті в повітрі, адже ртуть міститься в пестицидах, залишки яких можна принести на взутті й на одязі після обробки рослин. Також ртуть може міститися в засобах дезінфекції приміщень.

І, насамкінець, джерелом проникнення ртуті є галогенні лампи та інші ртутовмісні прибори та місця їх накопичення (наприклад, такі прилади накопичуються на звалищах через недотримання правил утилізації населенням).

 

Домашній тест на вміст ртуті в повітрі

Для моніторингу повітря будь-яких помешкань на вміст небезпечних концентрацій парів ртуті й оцінки ступеня її небезпеки використовуються спеціальні тести, адаптовані для домашнього використання та прості в застосуванні.

Такі тести виготовляють, у тому числі, й українські виробники. Наприклад, вітчизняна компанія «YOCHEM», що спеціалізується на виробництві високотехнологічних хімічних товарів із застосуванням сучасних хіміко-біологічних технологій.

Отже, як виміряти пари ртуті за допомогою домашнього тесту.

Для аналізу використовуються самоклейкі тест-смужки, просочені реактивами. Смужку треба наклеїти в приміщенні, не вище людського зросту. Тест-смужка поглинає ртуть з повітря, після чого токсична речовина вступає в реакцію з реагентами, а смужка змінює (чи не змінює) колір. Чим більша кількість парів ртуті присутня в приміщенні, тим значніше тест змінить колір.

Як дізнатись, чи є пари ртуті в квартирі? Порівняйте колір смужки з кольоровою шкалою, поданою в інструкції до тесту YOCHEM:

  • якщо смужка не змінила колір за добу – у приміщенні знаходитися безпечно;
  • якщо смужка змінила колір на жовтий чи коричневий – є ознаки небезпеки;
  • помаранчевий колір смужки вказує на серйозну небезпеку;
  • за червоного кольору смужки бажано покинути приміщення якомога скоріше, не знаходитися в ньому тривалий час.

У будь-якому випадку, окрім першого, необхідно відразу звернутися до фахівців, провести лабораторні тести повітря і вжити відповідних заходів.

 

Що робити, якщо концентрація ртуті в повітрі перевищує норму

Отже, ви провели вимір вмісту ртуті і повітрі й отримали невтішні результати. У такому випадку необхідно звернутися до спеціальної служби, що проводить аналіз повітря вже за допомогою високоточних приладів, знаходить джерело зараження і надає рекомендації щодо усунення проблеми. В залежності від джерела зараження рекомендації можуть бути зовсім різними.

У випадку, якщо перед тим, як виявити ртуть у приміщенні за допомогою тесту, у вас був випадок розлиття ртуті в цьому приміщенні, а тест показав значний рівень ртуті – спеціалісти проводять так звану демеркуризацію:

  • прибирають видимі елементи ртуті механічним способом;
  • проводять хімічне очищення місць забруднення, після чого видаляють продукти реакції рідкого металу з хімічними реагентами;
  • проводять ртутний моніторинг оброблених приміщень з метою встановлення відповідності вмісту ртуті встановленим нормам.

Проводять як мінімум 4 тести: першочерговий – для визначення об’єму майбутніх робіт, поточний – для оцінки ефективності робіт, контрольні – після закінчення демеркуризації та заключні за 2 тижні після закінчення робіт.

Усі ці тести проводяться тільки спеціалістами за допомогою професійного обладнання. Але домашні експрес-тести на ртуть – це незамінний спосіб оцінити стан повітря, наприклад, нового житла після переїзду, або при підозрах на отруєння людей, що постійно знаходяться в приміщенні.

Експрес-тест на ртуть коштує недорого, у той час, як виклик спеціалістів може влетіти у копійку. Якщо впевненості в отруєнні повітря ртуттю немає, тести – найоптимальніший і доступний варіант.